Актуальні поради, як лікувати у кішки вушний кліщ

При утриманні в будинку вусатих-смугастих власники нерідко стикаються із захворюваннями вух у вихованців. Патологія приносить не тільки дискомфорт, але у разі відсутності лікування загрожує втратою слуху та навіть загибеллю тварини від сепсису. Питання, як лікувати у кішки вушний кліщ, більш ніж актуальне в цьому випадку. Що ж робити?

Як виглядає вушний кліщ у котів

Вушний кліщ у кішок (отодектоз) ​​виглядає як скупчення бруду у вушній раковині і не завжди сприймається власником як захворювання. При візуальному огляді вушної раковини виявляється темний і густий наліт із неприємним запахом. Тварина на перших стадіях не виявляє сильного занепокоєння. У міру розвитку інфекції кішка стає неспокійною, трясе головою і треться про сторонні предмети.

Чи небезпечний котячий вушний кліщ для людини

Котячий вушний кліщ для людини небезпеки не становить. Заразитися паразитом можуть інші кішки, а також собаки. Людина не сприйнятлива до отодектозу, проте може бути її переносником. Зараження домашнього вихованця на паразитарне захворювання відбувається через взуття, одяг, предмети побуту, які людина приносить з вулиці.

Етапи розвитку захворювання

Серед усіх вушних захворювань отодектоз (вушна короста, вушний кліщ) є одним з найпоширеніших шкірних захворювань паразитарної природи. Його діагностують у 85% випадків усіх звернень власників з підозрою на отит у вихованців.

Що таке вушний кліщ у котів? Найчастіше цим терміном називають захворювання, спричинене поверхневим саркоптоїдним кліщем Otodectes cynotis. Цей невеликий за розмірами кліщ-шкіроїд паразитує у верхніх шарах епідермісу. Паразит локалізується на внутрішній поверхні вушної раковини, а також у шкірних шарах слухового проходу.

Рекомендуємо прочитати статтю про те, як витягнути кліща у кота. Зі статті ви дізнаєтеся про методи та правила витягування кліща, виявлення паразита, небезпеки, які можуть з`явитися після його виявлення на кішці.

А тут докладніше про те, як почистити вуха коту в домашніх умовах.

Як відбувається зараження

Варіантів, звідки з`являється кліщ вушний у кішок, не так багато. Інфікування здорового вихованця частіше відбувається при контакті з хворою твариною. Причина захворювання - кліщ-шкіроїд, який має невеликі розміри - 0,3 - 0,5 мм, ледь помітний людським оком. У зовнішньому середовищі паразит може жити близько 2-х місяців. Весь його життєвий цикл пов`язаний із твариною. Саме хвора кішка чи кіт є джерелами збудника для здорового вихованця.

Крім того, хвора на вушну коросту вихованка становить небезпеку для собак, домашніх тхорів. Для людини вушний кліщ небезпечний.

Зараження домашнього вихованця отодектозом відбувається, як правило, при контакті з хворою твариною, через предмети догляду (гребінця, перенесення, пуходерки). Найчастіше власники дивуються, звідки береться вушний кліщ у кішок, якщо вони не виходять на вулицю. І тут переносником виступають зазвичай самі люди. Паразит може бути перенесений тварині на взутті, одязі, руках. Нерідко переносниками кліща-шкіроїду є блохи та мухи.

Вушна короста має сезонність. Найчастіше тварини заражаються в теплу пору року. Це пов`язано з тим, що при позитивних температурах кліщ довше зберігається у навколишньому середовищі та може інфікувати предмети догляду, взуття, одягу.

Захворюванню частіше схильні молоді особи до 1 року. Дорослі тварини хворіють при тісному контакті з хворими, при ослабленні імунітету, порушенні режиму утримання. Отодектоз вражає не лише домашніх кішок, а й песців, лисиць, єнотовидних собак.

Дивіться в цьому відео про симптоми та принципи лікування отодектозу у котів:

Симптомом цієї стадії є кривоголовість: тварина частіше перебуває з поверненою на 90 або 120 градусів головою. При цьому хворе вухо спрямоване вниз. Така ознака говорить про ускладнену форму отодектозу і потребує негайної терапії. Погіршується загальний стан тварини, спостерігається різке зниження апетиту, виснаження, нервозність.

За відсутності лікування патологічний процес залучаються мозкові оболонки. Ця ускладнена стадія вушної корости супроводжується нервовими явищами: припадками, судомами, конвульсіями. Вихід, як правило, летальний.

Знаючи, чим небезпечний вушний кліщ, власник повинен за перших ознак захворювання звернутися за допомогою до ветеринарного фахівця.

Забороняється застосовувати спрей для ослаблених тварин з ознаками кахексії та за наявності інших інфекційних захворювань.

Краплі

Ефективним протизапальним та антипаразитарним засобом при вушному кліщі у кішок є краплі, наприклад, Суролан, Оріцин, Барс, Отоферонол голд.

Діючою речовиною Орицина є сильний інсектицид івермектин. До складу популярних крапель Барс входить діазинон, що має яскраво виражену протипаразитарну дію. Вушні краплі Отоферонол голд ефективно борються з кліщем за допомогою дельтаметрину, що входить до їх складу. Циклоферон, який є додатковим компонентом протипаразитарного засобу, сприяє зменшенню запалення, пов`язаного з бактеріальною інфекцією.

Акарицидні засоби у вигляді ін`єкцій

У важких випадках, коли зовнішні засоби від вушного кліща не надають лікувальної дії, у ветеринарній практиці застосовуються сильніші препарати, наприклад, Івермек. Акарицидний засіб сприяє синтезу в організмі тварини олійної кислоти, згубної для паразита, але безпечної для самої кішки.

Препарат вводиться внутрішньом`язово у дозі 0,1 мл на 5 кг. При необхідності ін`єкцію повторюють через 2 тижні.

Категорично забороняється застосовувати акарицидний засіб вагітним кішкам, у післяпологовий період та ослабленим тваринам.

Інші препарати

Крім протипаразитарних препаратів у терапії отодектозу застосовуються імуномодулятори (аміносол) та вітамінні комплекси. Засоби сприяють зміцненню імунітету та посиленню захисних функцій шкірного покриву.

Протипаразитарний спрей застосовують згідно з інструкцією, розпорошуючи на всю поверхню слухового проходу. Якщо ветеринарний фахівець призначив краплі, то за допомогою піпетки або флакона з наконечником їх закопують у вухо, згідно з настановою лікаря. Після цього вушну раковину масажують. Аналогічно надходять і при закладанні у вушний прохід протипаразитарної мазі або гелю

Лікування вихованця

Арсенал лікарських засобів, чим лікувати вушного кліща у кішок та загалом проти саркоптоидних паразитів досить широкий: від розчинів та мазей до внутрішньом`язових ін`єкцій. Лікування вушної корости засноване на наступних принципах:

• Антисептична обробка слухового проходу. Звільнення від вушного кліща слід починати з очищення ураженої кліщем шкіри від скоринок, струпів, ексудату, продуктів життєдіяльності кліщів та самих паразитів, сірки та гною.
• Процедуру проводять за допомогою ватних паличок, попередньо замочуючи їх у розчинах, що дезінфікують. Як антисептичний засіб застосовується перекис водню, камфорний спирт, розчин фурациліну і т.п. д. Вилікувати кота від вушного кліща без попереднього очищення практично неможливо.
• Місцеве застосування акарицидних (протикліщових) препаратів. Після того, як слуховий прохід буде ретельно очищений від ексудату, слід розпочати обробку проти кліщів. Як акарицидні препарати застосовуються вушні краплі, мазі, гелі. Найкращим чином зарекомендували себе такі засоби проти вушної корости: “Отоферанол”, “Акаромектин”, “Амітразин”, “Івермектин”, “Тактик”, “Аміт”, “Стронгхолд”.

Лікування народними засобами вушного кліща у котів

Лікування народними засобами вушного кліща у кішок ефективно тільки при незначному ураженні та сильному імунітеті, застосовують сірчану мазь (від сверблячки, для загоєння ран), борну кислоту (для очищення вушного проходу від бруду та продуктів запалення) та камфорне масло (для розм`якшення та видалення скоринок) , струпів).

Сірчана мазь

Сірчана мазь при лікуванні вушного кліща сприяє зменшенню запалення, зняття набряку тканин. Її застосування позбавляє вихованця від сверблячки. Високі концентрації сірки у мазі (33%) висушують шкіру. Тому при її використанні для лікування вушного кліща у кішок уражені ділянки необхідно періодично змочувати антисептичними розчинами.

котів:

• порушення цілісності (прободіння) барабанної перетинки внаслідок її розплавлення продуктами запалення;
• розвиток отиту;
• зниження чи повну відсутність слуху;
• запальні процеси у м`яких оболонках головного мозку.

Такі тяжкі наслідки виникають у разі несвоєчасного або неефективного лікування отодектозу у тварин.

Уколи від вушного кліща у котів

У зв`язку з тим, що вушний кліщ у кішок – це паразитарне захворювання, уколів, що попереджають інвазію, у ветеринарній практиці не розроблено. Основним методом профілактики захворювання є попередження контакту з хворими тваринами та підвищення захисних сил організму.

Профілактика зараження

Попередити розвиток захворювання набагато простіше, ніж вилікувати вушного кліща у кішки. Для профілактики слід дотримуватись певних правил:

• регулярно проводити профілактичний огляд вушних раковин вихованця, чистити від сірки і бруду;
• уникати контакту з хворими та підозрілими тваринами;
• зміцнювати імунітет вихованця шляхом раціонального годування, вітамінотерапії;
• дотримуватися гігієнічних умов утримання тварин;
• у разі підозри на вушну коросту кішку слід показати ветеринарному фахівцю.

Дивіться у цьому відео про те, як чистити вуха кішці:

Як відрізнити від струпів у вухах у кішки?

Візуально відрізнити кліща в струпах вушної раковини кішки неможливо. Для виявлення та ідентифікації паразита необхідно зробити зіскрібок та досліджувати його під мікроскопом у ветеринарній лабораторії.

Чи можна і як позбутися вушного кліща у кішок назавжди?

Позбутися назавжди вушного кліща у кішок складно. Справа в тому, що для паразитарних інфекцій нехарактерне формування набутого імунітету. Тварина, зіткнувшись із збудником, занедужає отодектозом знову.

Рекомендуємо прочитати про те, що робити, якщо кішка розчесала вухо до крові. Зі статті ви дізнаєтеся про причини такої поведінки тварини, обстеження в клініці, лікуванні та профілактиці.

А тут докладніше про те, чому у кішки з`являються горбики на вухах.

Відповідальному власнику, який має уявлення про те, що таке отодектоз, шляхи зараження та етапи розвитку патології, слід також знати, як позбутися вушного кліща. Необхідно розуміти, що захворювання вимагає комплексного підходу в лікуванні, спрямованого не тільки на знищення коростяного паразита, але і на полегшення стану тварини, підвищення імунітету та запобігання повторному зараженню.